drevosliv.com

Словник Української

ретязок

Буква

1. (діал.) Невеликий ремінець, шнурок або тасьма для кріплення, зв’язування чогось; застібка, зав’язка, наприклад, на взутті, одязі.

2. (перен., розм.) Про людину, яка постійно тримається біля когось, не відходить; набридлива, причеплива людина.

Приклади:

Приклад 1:
— Побачив Вовк на шиї ретязок, — Се що, пита, — у тебе за значок? — Бурмило став хвостом виляти.
— Котляревський Іван, “Енеїда”