Значення
-
У лінгвістиці — мовна одиниця (слово, словосполучення або вислів), яка посилається на попередній елемент тексту, тобто на те, що вже було згадано раніше; антецедент, що відновлюється в пам’яті після його першого згадування.
-
У логіці та формальних мовах — попередній член імплікації, умовний вираз або правило, на який посилається наступний елемент (консеквент).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ретроцедент, р. ретроцедента, д. ретроцедентові, з. ретроцедент, о. ретроцедентом, м. ретроцеденті, к. ретроцеденте