Властивість або якість того, що має зворотну дію, поширюється на минулі події, обставини чи періоди; дія, що набуває сили зі зворотною датою.
У праві: принцип або дія закону, іншого нормативного акту чи рішення, за якого вони поширюють свою силу на правовідносини, що виникли або припинилися до їх набрання чинності.
У психології (рідше): здатність пам’яті або свідомості впливати на сприйняття або оцінку минулих подій з позиції набутих пізніше знань чи переживань.