ресивер

1. Пристрій для прийому радіо- або телевізійних сигналів з подальшим їх перетворенням у звук чи зображення; приймач.

2. Складова частина деяких технічних систем (наприклад, холодильних, газотурбінних, пневматичних), що призначена для збирання та тимчасового зберігання рідини, газу або пари.

3. У побуті — цифровий пристрій для прийому та обробки телевізійного сигналу (цифровий телевізійний ресивер, DVB-ресивер).

4. У аудіотехніці — багатоканальний пристрій, який об’єднує в одному корпусі функції попереднього та кінцевого підсилювача, тюнера й комутатора джерел сигналу для створення об’ємного звуку (аудіо-відео ресивер).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |