1. Властивість або стан обмеженості, звуженості; наявність обмежень, заборон або стримувальних заходів у певній сфері діяльності, часто у контексті економіки, права або міжнародних відносин.
2. У лінгвістиці — характеристика мовного елемента (найчастіше визначення або прикладки), яка вказує на суттєву, обмежувальну ознаку, що звужує обсяг поняття головного слова та не може бути вилучена без втрати змісту речення.