рештка

1. Залишок, остача чогось, переважно незначна кількість, те, що залишилося після використання основної частини.

2. (у множині, зазвичай “рештки”) Останні представники, нащадки якогось роду, покоління або соціальної групи, що зберігають певні риси минулого.

3. (у множині, часто “рештки”) Залишки, уламки, фрагменти чогось зруйнованого, знищеного або давнього (наприклад, архітектурні споруди, матеріальна культура).

Приклади вживання

Приклад 1:
І знову в потовчений келих із веселим, загонистим дзвоном упала нова крапля мудрості: за можливість помолодити небо, землю й віки недоношена рештка життя — зовсім недорога плата. Пташка з гніздечка вже ждала на доктора.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |