Значення
-
Те, що залишається після використання основної частини чогось; залишок, надлишок.
-
(у множині) Гроші, які повертають покупцеві, якщо він дав більше, ніж коштує товар; здача.
-
(здебільшого вживається зі слів “всі”, “інші”) Інші, усі інші люди або предмети з певної групи; те, що залишилося.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. решта, р. решти, д. решті, з. решту, о. рештою, м. решті, к. решто
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘решта’ походить з німецької мови через польське посередництво. У німецькій мові ‘Rest’ означає ‘залишок’, і воно, своєю чергою, було запозичене з французької або італійської мови. Французьке ‘reste’ та італійське ‘resto’ походять від пізньолатинського ‘restum’, що пов’язане з латинським дієсловом ‘resto’ — ‘залишатися, зберігатися’. Це дієслово складається з префікса ‘re-‘ та дієслова ‘stare’ — ‘стояти, тривати, продовжуватися’. ‘Stare’ споріднене з грецьким ‘státos’ (стоячий, нерухомий), литовським ‘stóti’ (стати), латиським ‘stât’ (зупинятися), праслов’янським ‘stati’ та українським ‘стати’. Таким чином, ‘решта’ — це те, що залишається, стоїть на місці.