Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Рослина родини хрестоцвітих з дрібними білими квітами та гірким смаком, що використовувалася в народній медицині; однорічна чи дворічна трава, зазвичай з грубим стеблом (напр., сухоребрик, жеруха, гірчак).
2. (перен., розм.) Про щось гірке, неприємне на смак або про людину з важким, “гірким” характером.
Приклад 1:
Павло запріг коні, поклав на віз плуга, підібрав сіно, повернув воза до шляху і ще раз підійшов до голови Ході, а Ганні по дорозі суворо сказав: — Сідайте з батьком на віз, тільки рептух собі підклади, понімаєш? «Мой умірай за свобод…» Він ударив носком черевика голову Ході, вона кумедно розкололась надвоє і покотилась по свіжій ріллі.
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”