реобаза

[rɛobɑzɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. У фізіології — мінімальна сила електричного струму (напруги), необхідна для подразнення живої тканини (наприклад, нервової чи м’язової) при досить тривалому її проходженні.

  2. У медицині та електротерапії — поріг чутливості тканини до гальванічного струму; кількісний показник, що використовувався для діагностики стану нервово-м’язового апарату.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. реобаза, р. реобази, д. реобазі, з. реобазу, о. реобазою, м. реобазі, к. реобазо

Більше записів