Значення
-
(екон.) Регулярний дохід від капіталу, майна або землі, який не потребує від одержувача трудової участі; рента.
-
(фін.) Державна цінна папера, що приносить власнику постійний дохід у вигляді відсотків; облігація внутрішньої позики.
-
(перен., заст.) Сталий, гарантований дохід або вигода, що надходять без власних зусиль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рентинг, р. рентингу, д. рентингові, з. рентинг, о. рентингом, м. рентингові, к. рентингу