рентгенопрозорість

Властивість матеріалів, тканин або середовищ пропускати рентгенівські промені, що робить їх видимими на рентгенівському знімку (рентгенограмі).

Ступінь такого пропускання рентгенівського випромінювання, що визначається атомним складом і щільністю речовини (наприклад, кісткова тканина має низьку рентгенопрозорість, тоді як легеневі альвеоли — високу).

Приклади:

Відсутні