рентгенолюмінесценція

1. Фізичне явище світіння (люмінесценції) речовини, викликане її опроміненням рентгенівськими променями.

2. Властивість певних матеріалів випромінювати видиме світло під дією рентгенівського випромінювання, що використовується, наприклад, в детекторах та медичній діагностиці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |