рентгеноелектронний

[rɛntɦɛnoɛlɛktronnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Пов’язаний з електронами, що вивільняються з речовини під дією рентгенівського випромінювання; стосовний до методу дослідження внутрішньої структури речовини за допомогою аналізу таких електронів.

  2. Стосний до методу аналізу речовини, заснованого на вимірюванні енергії електронів, що вибиваються зі зразка рентгенівськими променями (наприклад, рентгеноелектронна спектроскопія).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рентгеноелектронний, р. рентгеноелектронного, д. рентгеноелектронному, з. рентгеноелектронного, о. рентгеноелектронним, м. рентгеноелектроннім

Більше записів