1. Особа, яка зрадила свої переконання, принципи або соціальну групу, перейшовши на бік ворога або супротивника.
2. Той, хто відмовився від своєї віри, зрадив релігійні або національні ідеали; відступник, зрадник.
ренегат
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Фрей і його супутник зайшли саме в тій хвилі, коли Андрій висловлював божевільну думку, викликану відчаєм, про те, що Донець його роздавить, але саме цим він доведе, що він не козацького роду, а навпаки, — що з них двох ренегат, і мерзотник, і дворушник він, Донець… На половині цієї досить двозначної й підозрілої на перший погляд фрази й зайшло начальство. Фрей нашорошився.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |