Значення
-
(іст.) Ремісник, який займався виготовленням ремізів — деталей ткацького верстата для створення зеву (проміжку між нитками основи) під час ткацтва.
-
(перен., заст., розм.) Про того, хто завдає клопоту, неприємностей; той, хто стає причиною якоїсь невдачі або непорозуміння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ремізник, р. ремізника, д. ремізникові, з. ремізника, о. ремізником, м. ремізникові, к. ремізнику