рема

[rɛmɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. У мовознавстві — інформативно найважливіший, новий компонент висловлювання, який протиставляється темі (даному, відомому) і несе основне комунікативне навантаження; актуальний член речення.

  2. У давньогрецькій міфології — богиня, персоніфікація сили та швидкості, одна з дочок океаніди Стикс і титана Палланта, соратниця Зевса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рема, р. реми, д. ремі, з. рему, о. ремою, м. ремі, к. ремо

Більше записів