релігійно-общинний

1. Пов’язаний з релігійною громадою (общиною), що об’єднує віруючих певної конфесії або місцевості, та стосується її внутрішнього життя, організації та управління.

2. Характерний для спільноти віруючих, утвореної на засадах спільної віри та релігійних норм, що регулюють її побут і діяльність.

Приклади:

Відсутні