релігійно-етичний

1. Пов’язаний одночасно з релігійними віруваннями та моральними принципами, що стосується взаємозв’язку релігії та етики.

2. Який поєднує в собі релігійні догмати або норми з етичними (моральними) уявленнями, утворюючи єдину систему цінностей.

3. Характерний для феноменів, де релігійні та моральні аспекти є нерозривними та взаємообумовленими (наприклад, релігійно-етичне вчення, релігійно-етичні норми).

Приклади:

Приклад 1:
На відміну від варн, джаті мали свої органи самоврядування, свій релігійно-етичний кодекс (дхарму) та створену з членських внесків касу взаємодопомоги. З їхньою появою варнова система в Індії не зникла, вона залишилась, за образним висловом індолога, кістяком суспільства, а касти-джаті — його клітинами.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”