реквізиція

[rɛkʋizɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Примусове відчуження майна у власника державою або іншим уповноваженим органом з подальшою виплатою компенсації, що застосовується за виняткових обставин (наприклад, під час війни, стихійного лиха).

  2. У театрі, кіно тощо: предмети, які використовуються акторами під час вистави або зйомок для створення відповідного середовища та атмосфери (наприклад, меблі, посуд, зброя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. реквізиція, р. реквізиції, д. реквізиції, з. реквізицію, о. реквізицією, м. реквізиції, к. реквізиціє

Більше записів