Значення
-
(про майно, ресурси) Підлягати реквізиції; бути конфіскованим або примусово відчуженим державними органами для суспільних або військових потреб, зазвичай у воєнний час або за надзвичайних обставин.
-
(розм., жарт.) Бути взятим, забраним кимось для тимчасового чи постійного використання, часто без дозволу власника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я реквізуюся, ти реквізуєшся, він реквізується, ми реквізуємося, ви реквізуєтеся, вони реквізуються