рекурентний

1. (у математиці, інформатиці) Такий, що виражається через попередні члени послідовності або попередні кроки обчислення; такий, що повертається до попереднього стану або повторюється за певним правилом.

2. (у лінгвістиці) Такий, що має властивість рекурсії, тобто здатність вбудовувати однотипні структури одна в одну без обмежень.

Приклади:

Приклад 1:
Програмування базових алгоритмів 141 Перший спосіб void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender) Memo1->Clear(); float x, y = 0, u, eps; x = StrToFloat(Edit1->Text); eps = StrToFloat(Edit2->Text); int i, f, k = 1; do for(i = 1, f = 1; i Lines->Add(IntToStr(k)+”)”+FormatFloat(“0.00000”,u)); y += u; k++; while (fabs(u) >= eps) ; Edit3->Text = FloatToStr(y); Edit4->Text = IntToStr(k – 1); Для того щоб зробити алгоритм програми більш оптимальним, його мож- на вдосконалити, але для цього слід обчислити рекурентний множник. Це до- зволить в даній програмі позбавитись від вкладеного циклу для обчислення фа- кторіала.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 2:
Рекурентний множник R – це співвідношення двох поряд розташованих членів ряду: 12 uRu ⋅= , 23 uRu ⋅= , …, 1−⋅= kk uRu , звідки 1− = k k u uR . Розділ 4 142 Для визначення R до цієї формули слід підставити ( ) )!12(2 21 − −= kk kk k xu та 1−ku .
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”