рекультивація

[rɛkulʲtɪʋɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності та господарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов навколишнього середовища.

  2. Процес біологічного відновлення ґрунтів, зазвичай після техногенних порушень (наприклад, після видобутку корисних копалин), що включає створення родючого шару, посадку рослин тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рекультивація, р. рекультивації, д. рекультивації, з. рекультивацію, о. рекультивацією, м. рекультивації, к. рекультиваціє

Більше записів