Словник Української Мови
Буква
1. Керівник вищого навчального закладу (університету, академії, інституту), який обирається науковою радою та призначається на посаду відповідно до законодавства.
2. Голова, керівник деяких інших установ, організацій або навчальних закладів (наприклад, духовної академії, семінарії).
Приклад 1:
І головний погромник — ректор університету Швець. Сам власноручно, не дочекавшись висновків комісії, якимось молотком трощив ідеологічно шкідливий вітраж.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Митрополит Бориспільський, Ректор Київської духовної академії і семінарії, Керуючий справами Української Православної Церкви a 4 b А гіографія, присвячена святому рівноапостольному князю Володи- миру, надзвичайно велика1. Та все ж історія текстів і наявна в них інформація й до сьогодні не вповні досліджені і залишають багато пи- тань.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Ректор і інспектор у семінаріях звичаєм жиють, як кіт з собакою, то треба тільки вміти, щоб з їх сварки користати. Семінаристів же не вчити на тi штуки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”