Значення
-
Офіційний документ, який видається дипломатичному представнику державою перебування на знак визнання його офіційного статусу після вручення ним вірчих грамот.
-
У міжнародному праві — документ, що підтверджує повноваження консула, який видається урядом держави, де він буде виконувати свої обов’язки, після отримання екзекватури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рекредитив, р. рекредитиву, д. рекредитивові, з. рекредитив, о. рекредитивом, м. рекредитиві, к. рекредитиве