реконструкція

[rɛkonstrukt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

Відтворення чогось за наявними залишками, документами тощо; відбудова зруйнованого чи перебудова чогось існуючого з метою поліпшення.
(Науковий метод) Відновлення первинного вигляду, форми або стану чогось (наприклад, давньої споруди, вимерлої рослини, прамовної форми слова) на основі неповних даних, фрагментів або свідчень.
(Медицина) Хірургічна операція з відновлення форми або функції втраченого, пошкодженого органу або частини тіла.
(Історична наука) Науково обґрунтоване відтворення історичних подій, процесів, суспільних відносин або матеріальної культури минулого.

Граматичні форми:

н. реконструкція, р. реконструкції, д. реконструкції, з. реконструкцію, о. реконструкцією, м. реконструкції, к. реконструкціє