Процес зміни конфігурації, внутрішньої структури або компонування чого-небудь, його перебудова або переформатування для досягнення нових властивостей, функцій або оптимізації роботи.
У техніці та інформатиці — зміна конфігурації апаратного чи програмного забезпечення, мережевих параметрів, логічних зв’язків між компонентами системи без її повної заміни.