Значення
-
Процес зміни конфігурації, внутрішньої структури або компонування чого-небудь, його перебудова або переформатування для досягнення нових властивостей, функцій або оптимізації роботи.
-
У техніці та інформатиці — зміна конфігурації апаратного чи програмного забезпечення, мережевих параметрів, логічних зв’язків між компонентами системи без її повної заміни.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реконфігурація, р. реконфігурації, д. реконфігурації, з. реконфігурацію, о. реконфігурацією, м. реконфігурації, к. реконфігураціє