рекарбонізація

[rɛkɑrbonizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рекарбонізація — технологічний процес відновлення вмісту вуглецю в металах (зокрема в сталі) шляхом їх нагрівання в середовищі, багатому вуглецем (наприклад, у чадному газі), для надання матеріалу потрібних властивостей (твердості, міцності).

  2. Рекарбонізація — процес штучного відновлення вмісту органічного вуглецю в ґрунтах або техногенних субстратах, спрямований на підвищення їх родючості та поліпшення екологічних функцій.

  3. Рекарбонізація — у широкому екологічному контексті: комплекс заходів з відновлення вуглецевого пулу в природних екосистемах (наприклад, у ґрунтах, лісах, океанах) з метою боротьби зі зміною клімату через секвестрацію атмосферного вуглекислого газу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рекарбонізація, р. рекарбонізації, д. рекарбонізації, з. рекарбонізацію, о. рекарбонізацією, м. рекарбонізації, к. рекарбонізаціє

Більше записів