рекапітуляція

[rɛkɑpituljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. У біології: повторення в онтогенезі (індивідуальному розвитку) організму основних етапів філогенезу (історичного розвитку виду), тобто відтворення у процесі ембріонального розвитку ознак, властивих далекому предку.

  2. У формальних науках (логіка, математика, інформатика) та аналітиці: короткий виклад, підсумок або повторення основних положень, фактів або даних, зроблене з метою узагальнення або систематизації.

  3. У мистецтві (літературі, кіно, театрі): стилістичний прийом або структурний елемент твору, що полягає в короткому повторенні або переліку ключових подій, ідей чи образів для їх закріплення або підсумовування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рекапітуляція, р. рекапітуляції, д. рекапітуляції, з. рекапітуляцію, о. рекапітуляцією, м. рекапітуляції, к. рекапітуляціє

Більше записів