Значення
-
Властивість або стан того, що є регулярним; систематичність, періодичність, сталість у повторенні дій, явищ, подій за певними правилами або через певні проміжки часу.
-
Математична властивість об’єкта (наприклад, фігури, функції, розподілу) підкорятися строгим, чітко визначеним правилам або мати симетрію та порядок.
-
У лінгвістиці — властивість мовних явищ (наприклад, граматичних форм, фонетичних змін) підкорятися основним правилам мови, без винятків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. регулярність, р. регулярності, д. регулярності, з. регулярність, о. регулярністю, м. регулярності, к. регулярносте