Древослів

Словник Української Мови

реготуха

Буква

1. (діал.) Гучний, тривалий сміх; регот.

2. (перен., діал.) Жартівлива, весела людина, яка часто сміється.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів