1. Гучний, нестримний сміх, часто з відтінком глузування або зневаги; регіт.
2. (у переносному значенні) Гучний, неприємний шум, галас, що нагадує такий сміх.
реготня
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Жидівська школа завелася, Великий крик всі підняли, І реготня де не взялася, Тут всяку всячину верзли; Згадали чорт знає колишнє, Балакали уже і лишнє, І сам Еней тут розходивсь; Щось балагурили довгенько, Хоч ізійшлися і раненько, Та пан Еней наш опізнивсь. Сівіллі се не показалось, Що так пахолок застоявсь, Що дитятко так розбрехалось, Уже і о світі не знавсь; На його грізно закричала, Залаяла, запорощала, Що аж Еней ввесь затрусивсь.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |