1. Який схильний до реготу, часто регоче; що виражає регіт.
2. Який викликає регіт, смішний.
реготливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який схильний до реготу, часто регоче; що виражає регіт.
2. Який викликає регіт, смішний.
Відсутні