рефракція

[rɛfrɑkt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Зміна напряму поширення світла, звуку або інших хвиль при переході з одного середовища в інше, що має іншу густину.

  2. У медицині — здатність ока заломлювати світлові промені для фокусування зображення на сітківці; також — процес визначення цієї здатності (дослідження гостроти зору).

  3. У астрономії — явище заломлення світлових променів від небесних тіл в атмосфері Землі, що призводить до спотворення їхнього видимого положення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рефракція, р. рефракції, д. рефракції, з. рефракцію, о. рефракцією, м. рефракції, к. рефракціє

Більше записів