1. (у філософії, соціології) Пов’язаний з процесом спілкування, що ґрунтується на рефлексії — усвідомленому осмисленні та обговоренні суб’єктами (особами, групами) власних дій, мотивів, цінностей та взаємних стосунків з метою досягнення глибшого взаєморозуміння та спільної діяльності.
2. (у педагогіці, психології) Характеризує метод або технологію навчання чи взаємодії, засновану на організованому груповому обговоренні (комунікації) досвіду учасників з подальшим його колективним аналізом, оцінкою та узагальненням (рефлексією).