Значення
-
Філософський термін, що означає здатність свідомості людини спрямовувати думку на саму себе, до самоаналізу та усвідомлення власних психічних процесів, станів і переживань.
-
У психології — властивість індивіда до самоспостереження, критичного осмислення власних дій, мотивів, почуттів та їх наслідків.
-
У педагогіці — здатність особистості до самооцінки та аналізу власної навчальної або професійної діяльності з метою її вдосконалення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рефлекторність, р. рефлекторності, д. рефлекторності, з. рефлекторність, о. рефлекторністю, м. рефлекторності, к. рефлекторносте