редиф

1. У поезії: повторення одного й того самого слова або словосполучення в кінці кожного рядка строфи або строф, що слугує для наголошування, посилення виразу та створення ритмічного ефекту.

2. У турецькій та деяких інших східних поетичних традиціях: останній рядок строфи (часто повторюваний), що завершує кожну строфу газелі та інших форм, виконуючи функцію рефрену.