редуцент

Значення

1. У біології: орган, тканина або клітина, що в процесі еволюції втратила свою первісну функцію та значно зменшилася в розмірах, залишившись у організмі як залишкова структура (наприклад, апендикс у людини, рудиментарні кістки у китів).

2. У лінгвістиці: звук або склад, що випадає (редукується) у слові внаслідок мовних процесів, часто в не наголошених позиціях.

3. У хімії та техніці: речовина, що бере участь у реакції відновлення, віддаючи електрони або з’єднуючись з киснем; відновник.

Правопис та відмінювання