1. (у філософії, науці) Такий, що зводить складне явище, процес або систему до простіших складових, компонентів або принципів; такий, що пояснює явища вищого рівня через закони та поняття, властиві нижчому рівню.
2. (у мистецтві, дизайні) Такий, що ґрунтується на мінімалізмі, спрощенні форми, відмові від надмірних деталей; зведений до найважливіших, базових елементів.
3. (загальновживане) Спрощений, спростовуючий, що веде до втрати важливих якостей або аспектів при спробі зведення до простої схеми.