редукований
[rɛdukoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(у фонетиці) Слабкий, ненаголошений звук, особливо голосний, що вимовляється менш чітко та з меншою тривалістю порівняно з наголошеним; звук, що зазнав редукції.
-
(у лінгвістиці) Скорочений, скорочена форма слова або морфеми, що утворилася внаслідок випадання звуків (наприклад, “здрастуй” з “здравствуй”).
-
(у хімії, біохімії) Про атом, молекулу або іон, що зазнав відновлення, тобто приєднав електрони або знизив свій ступінь окиснення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. редукований, р. редукованого, д. редукованому, з. редукованого, о. редукованим, м. редукованім