1. (у фонетиці) Слабкий, ненаголошений звук, особливо голосний, що вимовляється менш чітко та з меншою тривалістю порівняно з наголошеним; звук, що зазнав редукції.
2. (у лінгвістиці) Скорочений, скорочена форма слова або морфеми, що утворилася внаслідок випадання звуків (наприклад, “здрастуй” з “здравствуй”).
3. (у хімії, біохімії) Про атом, молекулу або іон, що зазнав відновлення, тобто приєднав електрони або знизив свій ступінь окиснення.