Значення
-
(лінгвістика) Процес утворення нових слів шляхом додавання до основи іншого слова або словосполучення префікса, який раніше входив до складу попереднього слова (наприклад, утворення слова “розпатлучити” від “патлучити” під впливом “розгубити”).
-
(лінгвістика) Зміна морфемної структури слова внаслідок перерозподілу звуків між коренем і афіксами, що часто призводить до появи нового кореня (наприклад, сприйняття слова “зонтик” як похідного від “зонт” і суфікса “-ик”, хоча воно запозичене цілком).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. редеривація, р. редеривації, д. редеривації, з. редеривацію, о. редеривацією, м. редеривації, к. редериваціє