Словник Української Мови
Буква
1. Хімічна речовина або сполука, що бере участь у хімічній реакції, взаємодіючи з іншою речовиною (субстратом) для утворення продуктів.
2. Реактив, хімічний препарат, що використовується для проведення аналітичних досліджень, виявлення, кількісного чи якісного визначення інших речовин.
Приклад 1:
Т о м у в рівнянні швидкості реакції зазначають конкретний реагент (продукт чи вихідну речовину). Швидкість реакції залежить від природи реагуючих речовин: деякі реакції протікають миттєво (вибух), інші можуть продовжуватися роками (корозія).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 2:
Класифікація за механізмами реакції: Простий процес – протікає в одну стадію (реагент → продукт) Складний процес – багатостадійний процес (реагент → проміжні продукти → кінцевий продукт). У числі складних реакцій слід назвати: 288 оборотні реакції різних порядків, паралельні реакції різних порядків, послідовні реакції та зв’яза ні.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”