Значення
-
Процес відновлення доброго імені, колишніх прав або репутації особи, яка була несправедливо звинувачена або засуджена.
-
У медицині: комплекс медичних, соціальних та педагогічних заходів, спрямованих на відновлення втрачених або порушених функцій організму, здоров’я та працездатності осіб після перенесених захворювань, травм або операцій.
-
У праві: офіційне визнання недійсним вироку суду та повне відновлення у правах особи, яка була незаконно засуджена.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реабілітування, р. реабілітування, д. реабілітуванню, з. реабілітування, о. реабілітуванням, м. реабілітуванні, к. реабілітування