реабілітований
[rɛɑbilitoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Про того, хто відновив свої права, добру репутацію або здоров’я після їх втрати, підтвердженої офіційним рішенням (часто стосовно осіб, незаконно засуджених).
-
У медицині: про пацієнта, який пройшов курс відновлення фізичних, психічних або соціальних функцій після хвороби, травми чи операції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реабілітований, р. реабілітованого, д. реабілітованому, з. реабілітованого, о. реабілітованим, м. реабілітованім