реабілітація

1. Комплекс медичних, соціальних, педагогічних, психологічних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, працездатності та соціальної адаптації осіб з обмеженими фізичними або психічними можливостями внаслідок перенесених захворювань, травм чи операцій.

2. Відновлення доброго імені, колишніх прав, репутації несправедливо обвинуваченої або репресованої людини; скасування необґрунтованого вироку суду з усуненням усіх його правових наслідків.

3. У політичному та історичному контексті — офіційне визнання помилковості обвинувачень та відновлення громадянських прав репресованих груп населення або окремих національностей.

4. У екології — відновлення порушених природних комплексів, ландшафтів, доведення їх до стану, близького до початкового.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він і був таким надбанням, з його феноменальною пам’яттю, яка зберегла цілу галерею історичних портретів, цілу панораму подій — буремні післяреволюційні роки, становлення нової української літератури, літературні дискусії, сталінські репресії, тюрми й табори, реабілітація і новий сплеск творчої активности, короткотривала хрущовська відлига 60-х і задушлива застійна доба. Кожен, хто мав щастя слухати його, ніколи не забуде того феєрверку спогадів, з яких поставали мало знані нам події і люди — з фотографічною точністю схоплені, оповиті м’яким, іноді аж несподіваним у трагічній ситуації гумором, а то й саркастично знищені.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
на базі чужої для слов’ян німецької нігілістичної науки, в ре- зультаті чого більшість автентичних і дійсно дуже цінних літописних та агіографічних джерел було оголошено вигадками, а їхня “реабілітація” триває фактично й до сьогодні. Натомість, українська історична наука кінця XVI–XVIII ст., сформувавшись у момент складного ідеологічного протистояння, була зрощена на основі органічного поєднання справжніх автентичних національних джерел і кращих зразків європейської істо- ричної думки.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |