1. Те саме, що вражаюче; так, що викликає сильне враження, здивування або захоплення своєю незвичайністю, силою, яскравістю тощо.
2. Дуже, надзвичайно, вкрай (про ступінь вияву ознаки).
разюче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не роз’ятрювати те, що різнить, — воно й так разюче. Хоч як це нелегко, не зраджувати розумної об’єктивности і самокритичности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
З о гляду на ц е, всі спе кт ри бу ло розміще но в ряд, у якому два сусідніх спектра були мало відмінні між собою , але на кінцях ряду вони були разюче несхожими. Потім цей ряд було поділено на сім окремих класів і кожний з них позначено літерою в такій послідовності : О—В—A—F—G—K—M.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Частина мови: прикментик () |