1. Одного разу, один раз, без повторення.
2. Як виняток, не встановлюючи постійної практики чи правила.
3. (У фінансовому, економічному контексті) Однією сумою, одноразово, а не частинами.
Словник Української Мови
Буква
1. Одного разу, один раз, без повторення.
2. Як виняток, не встановлюючи постійної практики чи правила.
3. (У фінансовому, економічному контексті) Однією сумою, одноразово, а не частинами.
Приклад 1:
Пізніші російські автори неодно- разово закидали українській історіографії та агіографії XVI–XVIII ст. особливий інтерес до західних історичних писань, і користування ними іноді в більшій мірі, ніж літописами.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”