1. Зменшувально-пестлива форма від слова “раз”, що вказує на однократну, нетривалу або незначну дію, спробу або випадок.
2. (у розмовній мові) Невизначена, невелика кількість разів, зазвичай у конструкціях типу “раз-другий” або “разків із п’ять”.
разок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона швидко побігла до шафи й витягла разок намиста: цісарських золотих червінців. — Як на Різдво та на Великдень, то я їх оддаю Ганні на скількись днів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |