1. Одиниця лічби, що позначає одне повторення дії, явища або одиничний випадок чогось; один раз.
2. Певний момент, проміжок або випадок у часі, певна обставина, ситуація.
3. (у математиці) Одиниця, на яку множать (у виразах типу “два рази два”).
раз
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Обминай їх, доню: раз тільки ступиш — і пропала воля! Ну, як-таки, щоб воля — та пропала?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Що ти, сестро, так уїдаєш раз у раз на дівку? Чи то вона тобі чим завинила?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Коли Вячеслава уже в засланні заарештували ще раз, сфабрикувавши брудну справу зі зґвалтуванням, і Атена вибралася до нього на суд в Якутію, вона надсилала мені телеграми з кожного пункту своєї via dolorosa: відчуття хай віртуального, але зв’язку й підтримки. На все життя я запам’ятала епізод, який Атена оповіла мені, повернувшись після суду.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |