райдуга

1. Атмосферне оптичне явище у вигляді дуги або кола на небосхилі, що виникає внаслідок заломлення, відбиття та дисперсії сонячного світла в краплях води (дощу або туману) і складається з семи кольорів спектру (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

2. Переносно: щось, що своєю формою, кольоровою гамою або різноманітністю нагадує це природне явище.

Приклади:

Приклад 1:
Дуга — також: веселка, райдуга («на свіжій ріллі під веселою дугою стояла його любов»). Дука — багатій.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
На темно-синiй грозовiй полосi пiдвелася, як i завжди прекрасна, райдуга й, закоронувавши город, урочисто повисла в прозорому етерi. Уже бiгли автобуси, дзвенiли трамваї й мiж ними метушилися вiзники.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”