райд-тарілка

[rɑjd-tɑrilkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Ударний музичний інструмент із групи тарілок (тарелок), що має характерний дзвінкий, розсипчастий звук з довгим сухим сурмом; використовується в барабанних установках, переважно для підтримки ритмічного малюнка (патерну), часто в партіях хай-хета.

  2. Різновид оркестрових тарілок (тарелок) з певними акустичними характеристиками (тонкіші, з меншим куполом, ніж крэш-тарілки), призначений для створення безперервного, шиплячого фонового ритму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. райд-тарілка, р. райду-тарілки, д. райдові-тарілці, з. райд-тарілку, о. райдом-тарілкою, м. райді-тарілці, к. райде-тарілко

Більше записів